Чесно про Starlink і супутниковий інтернет
За кілька років супутниковий інтернет перетворився з «останньої надії» на справді добрий варіант, але закони фізики все одно задають правила, яких не скасує жодна реклама.
Два зовсім різні види супутникового зв’язку
Традиційний супутниковий інтернет (GEO — Viasat, HughesNet та подібні) використовує супутник на висоті 36 000 км. Лише шлях сигналу туди й назад створює близько 500–650 мс затримки: сторінки реагують повільно, відеодзвінки стають болісними, а динамічні ігри практично неможливими.
Низькоорбітальні сузір’я на кшталт Starlink літають приблизно на висоті 550 км. Фізична затримка скорочується до десятків мілісекунд — зазвичай 25–60 мс. Саме тому LEO став першим супутниковим інтернетом, що відчувається як звичайний широкосмуговий доступ.
На яку швидкість реально розраховувати
Starlink зазвичай дає 50–300 Мбіт/с на завантаження й 10–30 Мбіт/с на віддачу залежно від кількості користувачів у вашій комірці та тарифу. Цього цілком достатньо для відео, дзвінків і віддаленої роботи.
Пропускна здатність ділиться між користувачами місцевості, тому в завантажених комірках швидкість у пікові години падає, а пріоритетні тарифи існують не випадково. GEO-сервіси зазвичай пропонують 25–150 Мбіт/с із жорсткими обмеженнями трафіку — придатно для базових потреб, але незручно як основна лінія для активного дому.
Небо, погода й перешкоди
Антені потрібен широкий і чистий огляд неба. Головний ворог — дерева: навіть часткове перекриття спричиняє короткі розриви, коли супутники проходять за гілками. Під час перегляду сайтів це непомітно, а для відеодзвінка — критично.
Сильний дощ і сніг послаблюють сигнал, тому під час негоди швидкість падає. Підігрів антени справляється зі снігом, але споживає додаткову енергію. Правильне розташування — це 80% вдалого супутникового з’єднання.
Кому це підходить
Якщо доступні оптоволокно або якісний кабель, обирайте їх: вони дешевші в розрахунку на Мбіт/с, мають меншу затримку й не потребують відкритого неба. Супутник змінює життя там, де дротів немає або вони погані: у сільських будинках, на човнах, у кемперах, автономних оселях, віддалених робочих майданчиках і як серйозна резервна лінія для бізнесу.
Окрема примітка для геймерів і трейдерів: затримка LEO добра, але менш стабільна за дротову — можливі сплески під час перемикання сеансу між супутниками. Під час тесту дивіться не лише на завантаження, а й на джитер та затримку під навантаженням.